Перевернуте навчання — це форма активного навчання, яка дозволяє «перевернути» звичний процес навчання таким чином: домашнім завданням для учнів є перегляд відповідних відео фрагментів з навчальним матеріалом наступного уроку, учні самостійно проходять теоретичний матеріал, а у класі час використовується на виконання практичних завдань.

Перевернутий клас — це така педагогічна модель, в якій типова подача лекцій і організація домашнього завдання міняються місцями. Учні дивляться вдома короткі відео лекції, у той час, як у класі відводиться час на виконання вправ, обговорення проектів і дискусії. Відео лекції часто розглядаються як ключовий компонент у «перевернутому» підході, вони створюються викладачем і розміщуються в Інтернеті.

Ідея «перевернутого навчання» полягає в попередньому ознайомленні учнів удома з новим навчальним матеріалом за підручником, а на уроці — короткий розбір проблемних моментів, закріплення теоретичних знань і вироблення практичних навичок. Оцінювання засвоєння нового матеріалу проводиться в кінці того ж самого уроку за допомогою виконання завдань у робочому зошиті, комп’ютерного тестування тощо.

Доводиться шукати шляхи інтенсифікації проведення уроків. Пропоноване «перевернуте навчання» передбачає відмову від таких прийомів: виступи учнів біля дошки, фронтальне опитування, диктування конспектів, перегляд тривалих навчальних фільмів і презентацій тощо. Натомість запроваджуються елементи педагогіки співробітництва: учитель виступає скоріше в ролі колеги й консультанта. Учні опановують навчальний матеріал, значною мірою за допомогою самонавчання, що сприяє розвитку пізнавальної активності та самостійності.

Основними елементами даної методики є:

@ використання лаконічних (не більше 5-6 сторінок на урок) підручників;

@ попереднє ознайомлення учнів із новим навчальним матеріалом удома;

@ на уроці — короткі пояснення нового навчального матеріалу за текстом підручника;

@ оцінювання знань і навичок учнів при виконанні практичної роботи;

@ проведення на кожному уроці формування та перевірки навичок, що базуються на матеріалі поточного уроку;

@ виставлення оцінок як сукупної за знання теорії та практичні навички;

@ дозвіл на використання учнями інформаційних матеріалів під час роботи;

@ запровадження засобів унеможливлення й невигідності списування;

@ індивідуальний захист (здача) своїх практичних робіт.

Зрозуміло, що використання лише підручників і робочих зошитів не є повною концепцією «перевернутого навчання2, але такий підхід з попереднім переглядом удома нового матеріалу в підручнику є поки що найбільш реальним в умовах української школи.

У контексті «перевернутого навчання» постає питання: як зацікавити дітей вивчати матеріал на випередження вдома, коли і звичайне домашнє завдання учні виконують не завжди якісно. Мабуть, єдиний спосіб вирішення цієї проблеми полягає в тому, що відео уроки, відео лекції чи підручники, які використовуються в даній методиці, повинні бути цікавими, насиченими та зрозумілими не лише вчителю, а і школяреві. Підручник в ідеалі повинен бути цікавим і зрозумілим, відповідати віковим особливостям сприйняття інформації учнями, ураховувати між предметні зв’язки.

При «перевернутому навчанні» вчитель бачить рівень успішності кожного в процесі виконання практичних завдань і може вчасно допомогти.

Технологія «перевернутого навчання» дає змогу істотно покращити показники успішності.